подружити

подружити: -дружу́, -дру́жиш, док.

1) неперех., з ким. Стати друзями з ким-небудь; заприятелювати. || також без додатка. Виявити взаємну прихильність, відданість, довір'я один до одного.

2) перех. Зробити друзями кого-небудь із кимсь; здружити, збратати.

3) перех., розм., рідко. Те саме, що одружити.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

подружити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
передружити — ужу/, у/жиш, док. Подружити усіх, багатьох між собою або кого небудь з усіма, багатьма … Український тлумачний словник
подружений — а, е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до подружити 2), 3) … Український тлумачний словник
подружитися — дружу/ся, дру/жишся, док., з ким і без додатка. 1) Те саме, що подружити 1). 2) розм. Те саме, що одружитися … Український тлумачний словник
здружитися — здружуватися (зблизитися, стати друзями), подружити(ся), заприятелювати, затоваришувати, потоваришувати, побрататися, сприятелювати(ся) … Словник синонімів української мови

Словари и энциклопедии на Академике